Хто може бути лобістом, а кому заборонено

Базове правило

Суб’єктом лобіювання може стати фізична особа або юридична особа – достатньо зареєструватися в Реєстрі прозорості до початку діяльності. Ліцензія, спеціальна освіта чи членство в професійних об’єднаннях не вимагаються. Станом на сьогодні в реєстрі 194 суб’єкти лобіювання: 101 фізична особа, 90 юридичних осіб та 3 представництва іноземних компаній.

Кому статус лобіста закритий

Закон № 3606-IX прямо забороняє бути суб’єктом лобіювання тим, у кого вплив на владу означав би конфлікт інтересів або загрозу безпеці:

• державним службовцям і посадовим особам місцевого самоврядування – вони самі є об’єктами лобіювання;
• військовослужбовцям і суддям – статус несумісний зі службою;
• кандидатам на виборах, політичним партіям та їхнім місцевим організаціям – політична діяльність регулюється окремо і лобіюванням не вважається;
• громадянам держави-агресора та юридичним особам, які фінансуються з такої держави чи пов’язані з нею, – мотив очевидний у воєнний час.

Приховати такі обставини не вийде безкарно: за неповідомлення про них передбачено штраф 500–1 000 НМДГ (8 500–17 000 грн) – докладніше в гайді про штрафи.

Іноземні компанії: можна, через представництво

Іноземна юридична особа може лобіювати в Україні легально – закон передбачає для цього окремий «третій тип» суб’єкта: іноземна компанія, що діє через представництво в Україні. У реєстрі такі суб’єкти вже є – зокрема зі США та Польщі; на «Лобіст» їх можна відфільтрувати на сторінці суб’єктів за типом «Іноземні представництва».

Хто не потребує статусу взагалі

Реєструватися потрібно лише для оплачуваного впливу в комерційних інтересах. Тому статус не потрібен: учасникам мирних зібрань і публічних консультацій, громадським організаціям, що діють безоплатно в суспільних інтересах, експертам, які висловлюють власну позицію. Межу докладно розібрано в гайді «що таке лобіювання».

Якщо ви під забороною, а лобіювати треба

Єдиний легальний варіант – діяти через того, хто має право на статус: наприклад, юридична особа-роботодавець чи професійна асоціація реєструється і лобіює у власних або клієнтських інтересах. «Позичити» чужу реєстрацію не можна: лобіювання від імені незареєстрованої особи все одно потрапляє під ст. 188-46-1 КУпАП.