Що таке лобіювання і як працює закон № 3606-IX

Що таке лобіювання за законом

Лобіювання — це діяльність із впливу (або спроби впливу) на органи влади щодо ухвалення, зміни чи скасування нормативно-правових актів та інших рішень. Ключова ознака за українським законом — така діяльність ведеться у комерційних інтересах (власних чи бенефіціара) і за винагороду або з оплатою фактичних витрат. Саме комерційний, оплачуваний характер відрізняє лобіювання від звичайного громадського активізму.

Об’єкт лобіювання — це той, на кого впливають (народні депутати, члени уряду, інші посадовці та органи); предмет лобіювання — конкретний законопроєкт, акт чи рішення, якого діяльність стосується.

Закон № 3606-IX: коротка хронологія

Профільний акт — Закон України «Про лобіювання» № 3606-IX. Верховна Рада ухвалила його 23 лютого 2024 року. Проте реально діяти механізм почав лише з 1 вересня 2025 року — коли НАЗК запустило технічну систему, Реєстр прозорості. До цього закон формально був чинним, але не застосовувався: без реєстру ані зареєструватися, ані звітувати було неможливо.

Тобто в Україні лобіювання перейшло з «сірої зони» в урегульовану діяльність: тепер вести його легально можна лише після попередньої реєстрації.

Хто такий суб’єкт лобіювання

Суб’єкт лобіювання — це сам лобіст: фізична або юридична особа, яка зареєструвалася в Реєстрі прозорості й може законно надавати послуги з лобіювання. Під час реєстрації суб’єкт розкриває ідентифікаційні та контактні дані, джерело фінансування (за наявності) і сфери, у яких працюватиме.

Реєстрація має відбутися до початку лобіювання, а не після. Це і є суть реформи: спочатку публічно заявити про себе, а вже потім впливати на рішення.

Що не є лобіюванням

Закон окремо виводить з-під поняття «лобіювання» кілька видів діяльності. Зокрема, лобіюванням не вважають:

• діяльність кандидатів, політичних партій та їхніх місцевих організацій;
• реалізацію права на мирні зібрання;
• участь у публічних консультаціях, громадських обговореннях та подібних відкритих процедурах.

Відповідно, партії, кандидати та учасники мирних акцій не можуть бути суб’єктами лобіювання — на них правила реєстрації та звітності не поширюються.

Реєстр прозорості: як він влаштований

Реєстр прозорості веде Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Це публічна база: у ній видно, хто зареєстрований як лобіст, у яких сферах працює і що задекларував у звітах. Мета — зробити вплив на владні рішення прозорим і відстежуваним.

Первинне, офіційне джерело даних — transparency.nazk.gov.ua. «Лобіст» працює над цими ж відкритими даними й додає зручніший пошук та аналітику; ми не є державним органом і не афілійовані з НАЗК.

Звіти про лобіювання: коли й що подають

Суб’єкти лобіювання звітують двічі на рік:

• до 31 липня — за перше півріччя;
• до 31 січня — за друге півріччя.

Звіт обов’язково містить предмети й об’єкти лобіювання в розрізі сфер, а також ідентифікаційні дані клієнта чи іншого бенефіціара. Фінансові показники декларують не точними сумами, а діапазонами, передбаченими формою звіту, — тому й на «Лобіст» суми показано саме діапазонами, так, як їх подав сам суб’єкт.