Як зареєструватися суб’єктом лобіювання: покроково
Коли реєстрація обов’язкова, які дані про себе розкриває лобіст, як подати заяву в Реєстрі прозорості НАЗК і що робити після включення до реєстру, щоб не порушити закон.
Оновлено: 10 липня 2026 р.
Коли реєстрація обов’язкова
Реєструватися потрібно до того, як почати лобіювати, а не після. Якщо ви фізична або юридична особа й плануєте за винагороду в комерційних інтересах (власних чи бенефіціара) впливати на закони та рішення органів влади — спершу маєте потрапити до Реєстру прозорості. Вести таку діяльність без реєстрації закон не дозволяє.
Крок 1. Переконайтеся, що ви — суб’єкт лобіювання
Реєстрація потрібна саме для оплачуваного впливу в комерційних інтересах. Якщо ви кандидат, політична партія, учасник мирних зібрань чи публічних консультацій — ви не суб’єкт лобіювання, і реєструватися не треба. Так само статус закритий для держслужбовців, суддів, військових та осіб, пов’язаних із державою-агресором (докладніше — у гайді «що дозволено і заборонено»).
Крок 2. Підготуйте дані про себе
Реєстрація — це публічне розкриття інформації. Заздалегідь підготуйте:
- ідентифікаційні та контактні дані (для юрособи — реєстраційні відомості, ЄДРПОУ);
- джерело фінансування діяльності, якщо воно є;
- сфери, у яких плануєте лобіювати.
Ці відомості стануть відкритими в реєстрі — у цьому й суть прозорості.
Крок 3. Подайте заяву в Реєстрі прозорості
Заява подається електронно через Реєстр прозорості — інформаційну систему, яку веде НАЗК. Це єдине офіційне джерело: саме там актуальні форма заяви, перелік полів і технічні вимоги до підтвердження особи. Після включення до реєстру ваш профіль стає публічно видимим.
Крок 4. Після реєстрації — звітуйте
Реєстрація — це не разова формальність, а вхід у режим постійної звітності. Суб’єкт звітує двічі на рік:
- до 31 липня — за перше півріччя;
- до 31 січня — за друге півріччя.
У звіті вказують предмети й об’єкти лобіювання в розрізі сфер та дані клієнта чи іншого бенефіціара. Саме ці звіти й формують публічну картину, яку «Лобіст» показує у зручному вигляді на сторінках суб’єктів і посадовців.
Типові помилки
- почати лобіювати, а потім «оформитися» — реєстрація має передувати діяльності;
- вважати, що досить зареєструватися один раз — звітність обов’язкова щопівроку;
- орієнтуватися на перекази й статті замість форми в самому реєстрі — офіційні вимоги лише там.
Часті запитання
Коли потрібно реєструватися суб’єктом лобіювання?
До початку лобіювання. Закон вимагає спершу зареєструватися в Реєстрі прозорості, а вже потім впливати на органи влади. Реєстрація постфактум, після того як діяльність уже ведеться, не легалізує її.
Через що подають заяву на реєстрацію?
Через Реєстр прозорості — електронну систему НАЗК за адресою transparency.nazk.gov.ua. Це єдине офіційне джерело: саме там актуальні форма заяви, перелік полів і технічні вимоги до підтвердження особи.
Які дані розкриває суб’єкт лобіювання під час реєстрації?
Ідентифікаційні та контактні дані, джерело фінансування діяльності (за наявності) і сфери, у яких особа працюватиме. Ці відомості стають публічними — у цьому й полягає прозорість реєстру.
Що робити після включення до Реєстру прозорості?
Вести діяльність у межах закону і двічі на рік звітувати: до 31 липня — за перше півріччя, до 31 січня — за друге. У звіті вказують предмети й об’єкти лобіювання за сферами та дані клієнта чи бенефіціара.
Чи можуть відмовити у реєстрації?
Так, якщо особа належить до тих, хто не може бути суб’єктом лобіювання (посадовці, судді, військові, кандидати й партії, особи, пов’язані з державою-агресором), або подані дані неповні чи недостовірні. Точні підстави та порядок дивіться в Реєстрі прозорості НАЗК.
Подивитися дані реєстру
«Лобіст» збирає відкриті дані Реєстру прозорості НАЗК у зручну базу з пошуком та аналітикою.
Джерела: Закон України «Про лобіювання» № 3606-IX (zakon.rada.gov.ua), Реєстр прозорості НАЗК (transparency.nazk.gov.ua). Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією.