Закон про лобіювання простими словами: що дозволено і заборонено

Про що цей закон, якщо коротко

Закон України «Про лобіювання» № 3606-IX не забороняє впливати на владу — він робить цей вплив відкритим. Логіка проста: якщо ви за винагороду в комерційних інтересах намагаєтесь вплинути на закон чи рішення, спершу публічно заявіть про себе в Реєстрі прозорості, а потім звітуйте, кого й у чому лобіювали. Порушення правил — не сам вплив, а вплив «наосліп», без реєстрації та звітності.

Що лобісту дозволено

Закон визнає законними прозорі, ненасильницькі методи впливу. Зареєстрований суб’єкт лобіювання може, зокрема:

• звертатися до органів влади й посадовців, надавати їм пропозиції та зауваження;
• готувати й передавати аналітику, дослідження, розрахунки, проєкти рішень;
• брати участь у публічних заходах, обговореннях, консультаціях;
• проводити інформаційні кампанії на підтримку своєї позиції.

Спільна умова для всього переліку — попередня реєстрація в Реєстрі прозорості й наступна звітність. Без цього ті самі дії стають незаконним лобіюванням.

Що заборонено лобіювати

Частину питань закон свідомо виводить за межі лобіювання — на них не можна впливати в статусі лобіста. Це насамперед сфери національної безпеки й державного суверенітету, серед яких:

• мобілізація, воєнний і надзвичайний стан;
• зміна території та державних кордонів України;
• амністія.

Тобто навіть повністю прозорий, зареєстрований лобіст не має права робити такі теми предметом своєї оплачуваної діяльності.

Хто не може бути лобістом

Закон закриває статус суб’єкта лобіювання для тих, у кого вплив на владу створював би конфлікт інтересів:

• державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування;
• військовослужбовці та судді;
• кандидати, політичні партії та їхні місцеві організації;
• громадяни держав-агресорів і юридичні особи, що фінансуються з таких держав.

Прозорість замість подарунків

Лобіювання за законом — це вплив інформацією та аргументами, а не вигодою. Суб’єкт не може пропонувати чи надавати посадовцю неправомірну вигоду: подарунки в обмін на рішення — це вже не лобіювання, а корупційне правопорушення з окремою відповідальністю. Легальний інструмент впливу — відкрита позиція в реєстрі та чесний звіт, а не «неформальні домовленості».

Що буде за порушення

За лобіювання без реєстрації та за неподання звітів передбачена адміністративна відповідальність (відповідні зміни внесено до КУпАП) — штрафи, розмір яких зростає за повторне порушення. Протоколи складає НАЗК, а справи розглядає суд; кримінальної відповідальності саме за ці порушення закон не встановлює. Терміни застосування санкцій були предметом окремих законодавчих ініціатив про відтермінування, тож актуальний стан варто звіряти з першоджерелами.